З метою увічнення пам’яті про одну з найтрагічніших сторінок Голокосту – масове вбивство євреїв Києва; вшанування жертв злочинів, скоєних нацистами під час окупації столиці України, мирних жителів усіх національностей, військовополонених, учасників українського визвольного руху, об’єднання зусиль суспільства щодо запобігання повторення злочинів проти людяності у гімназії проведено педагогом-організатором Денисюк Н.Е.  дистанційний відео-урок "У Бабиному Яру палають сотні свіч"

Ми досі не знаємо достеменно, скільки людей загинуло у
Бабиному Яру. Більше того, в кожному місті, містечку та селі є свій Бабин Яр
— місце, де людей зневажали, принижували та знищували.
Але про ці локальні місця трагедій нам, зазвичай, відомо
навіть менше, ніж про київський Бабин Яр.
Щоб запобігти таким трагедіям у майбутньому, ми маємо
зберігати пам’ять про трагічні події минулого. Пам’ять, яка
зберігається у наших родинах, шафах, на вулицях і у музеях.
Пам’ять, яка є скрізь, тому що ці події зачепили кожну родину
за тих часів.