У партитурі вічного буття,

Яку ніколи двічі не зіграти,
Є дні, яким судилось забуття
А є прекрасні незабутні дати.

Один раз у рік, у найпрекраснішу пору року, коли шелестить падолистом осінь, у лузі снує мереживо бабиного літа, а над землею поломеніють різнобарвні квіти, приходить свято - День учителя!

Один раз у рік учні говорять вам:"З професійним святом! З Днем працівника освіти!"

Саме ви, шановні наші вчителі, несете до кожного серця добре, розумне, вічне. Своїми терпінням та любов’ю ви навіки заслужили всенародне визнання та повагу. Весь свій хист, непересічний талант, вогонь палких сердець, щиру материнську любов і батьківську турботу ви віддаєте нам, дітям.

О, вчителі! Невже ви не втомились 
У юні душі сіяти зерно? 
Для цього і на світі ви з'явились, 
Щоб в учнях буйно проросло воно. 

О, вчителі! І слів не підібрати, 
Епітетів, метафор, порівнянь, 
Щоб вдячності рядочки проказати 
За те, що щедро віддаєте нам. 

О, вчителі! Прекрасного ви гідні, 
Бо вибрали в житті свою мету; 
І нині я за всіх скажу: - Спасибі, рідні,

     За вашу місію подвижницьку й святу!

Учні 9 класу приготували чудовий невеличкий концерт, створили святкову атмосферу, в якій панувало тепло, щирість, посмішки, квіти.

Учні запросили на свято до Дня вчителя «Цей світлий день належить Вам по праву!» сивочолих вчителів, які пішли на заслужений відпочинок.

Дев’ятикласники власноруч виготовили «медалі» та вручили їх кожному вчителю з надписами відповідно до заслуг: «За терплячість», «За материнську любов», «За справедливість», «За моральну підтримку», «За оптимізм», «За веселий характер», «За доброту», «За вміння цікаво вести урок», «За неординарність мислення», «За суворість», «За некорисливість» та ін.