Свято "Останнього дзвоника"

У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі, кому йти в школу в другій, третій і так далі клас, радіють цьому довгоочікуваного дня. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і зубріння.

По-сімейному тепло і водночас урочисто було проведено свято Останнього дзвоника у нашій школі. Право відкрити урочисту лінійку було надано директору школи Мельничук Г.П.

Із щирими словами побажань звернувся до учнів та вчителів голова сільської ради с. Скобелка Михайло Степанович Цуцман. Дирекція школи підвела підсумок роботи за навчальний рік. Були нагороджені грамотами переможці предметних районних олімпіад, конкурсів, а також вручені Похвальні листи учням початкових класів за відмінні успіхи у навчанні.

І ось хвилююча мить… Почесне право Останнього дзвоника надали випускникам школи:Бойку Андрію та Борщ Катерині. Він сповістив присутніх про початок чудової пори – літніх канікул.

Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.