«Свіча милосердя»

Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не поодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо – українці!

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

Згадайте нас – бо ж ми колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

На долю України випало чимало негараздів: війни, репресії, стихійні явища, але такої біди як голодомор 1932-1933 років не зазнала жодна країна.

29 листопада в школі педагогом-організатором Денисюк Н.Е. було проведено захід «Свіча милосердя»

З метою вшанувати пам'ять безвинно замучених голодом та політичними репресіями людей, вшанувати померлих і загиблих, а також виховувати в собі співчуття і милосердя до оточуючих.